Більшість відвідувачів сайту йде, нічого не купивши. Для інтернет-магазину конверсія 1–3% вважається нормою, тобто 97–99 людей зі ста залишають сайт без замовлення. Хтось порівнював ціни, хтось відволікся, хтось чекав зарплати. Ремаркетинг показує рекламу саме цим людям, а не шукає нових з нуля. Нижче розбираємо, як він працює, як його налаштувати в Google і Meta та як не витратити бюджет даремно.
На сайт встановлюється код відстеження: тег Google або піксель Meta. Він фіксує, хто відвідав яку сторінку, і додає людину до списку аудиторії. Далі рекламна система показує оголошення лише тим, хто в цьому списку: у пошуку, на сторонніх сайтах, у стрічці Instagram чи на YouTube.
Холодна аудиторія не знає ні бренду, ні товару, і довіру до себе її треба спершу заробити. Людина з ремаркетингу вже була на сайті, бачила асортимент і ціни. Клік по такому оголошенню може коштувати стільки ж, скільки по холодному, але конвертується він у рази частіше. Тому вартість замовлення в ремаркетингу зазвичай нижча, хоча сам клік не дешевший.
Є технічне обмеження: список має набрати мінімальний розмір. Google вимагає від 100 активних користувачів для медійної мережі і від 1000 для пошуку та YouTube, Meta працює зі списками від 100 осіб. Для сайтів з малим трафіком це означає, що перші тижні кампанія може не запускатися.
Одна кампанія «для всіх відвідувачів» працює гірше за кілька вузьких. Людина, яка відкрила головну і закрила вкладку за п’ять секунд, і людина, яка залишила товар у кошику, перебувають у різних станах, а реклама для них має бути різною.
Базова сегментація за поведінкою:
Чим глибше людина просунулась воронкою, тим коротше вікно аудиторії. Для кошика достатньо 7–14 днів, для переглядів сторінок — 30–60.
Екосистема Google дає три основні канали, і кожен у ремаркетингу виконує свою роль. Налаштування починаються в Google Ads: там створюються списки аудиторій на основі тегу сайту або аудиторій, імпортованих з Google Analytics 4.
Ремаркетинг у пошуковій мережі (RLSA) змінює ставки та оголошення для тих, хто вже був на сайті. Людина, яка вдруге шукає «купити кавомашину», отримує вищу ставку й сильнішу пропозицію, ніж новий користувач із тим самим запитом. Це один із найвигідніших форматів, бо намір купити тут уже виражений.
У контекстно-медійній мережі оголошення банерами слідують за користувачем на мільйонах сайтів і в застосунках. Формат дешевий за покази, але потребує ліміту частоти (про це нижче). Для магазинів корисний динамічний ремаркетинг: до Merchant Center підключається фід товарів, і система сама підставляє у банер те, що людина переглядала.
YouTube добре підходить для товарів, які потребують пояснення: відео нагадує про вигоди й знімає сумніви. Є ще Performance Max, який об’єднує всі канали в одну кампанію, але він складніше контролюється вручну.
Найчастіша помилка в ремаркетингу — показувати одне й те саме оголошення людині двадцять разів на тиждень. Після певного порогу реклама перестає нагадувати і починає дратувати: падає CTR, зростають негативні реакції, а бренд запам’ятовується як нав’язливий.
Є кілька важелів контролю:
Дивитись на один лише ROAS у ремаркетингу небезпечно, бо цифра зазвичай виходить завищеною. Частина людей купила б і без реклами, просто пізніше, а кампанія отримала лайк за останній клік.
Що варто рахувати:
Якщо різниця мала, бюджет краще перенести на залучення нових клієнтів.
Ремаркетинг не працює сам собою: потрібні коректні теги, продумані сегменти і контроль частоти. Якщо хочете, щоб відвідувачі вашого сайту поверталися до покупки, команда OniStudio налаштує відстеження, збере аудиторії та запустить кампанії в Google і Meta.
Ми зв’яжемося з Вами найближчим часом