Два ресторани з однаковою кухнею і однаковими цінами. Один — з продуманою айдентикою, впізнаваним стилем і послідовною присутністю скрізь: від упаковки для доставки до Stories в Instagram. Інший — з гарним інтер’єром але хаотичним меню, невідомим шрифтом на вивісці і мертвим акаунтом у соцмережах. Перший будує базу постійних гостей і отримує рекомендації. Другий живе на випадковому трафіку і залежить від знижок щоб заповнити зал. Різниця між ними — не в кухні. В бренді.
Бренд ресторану — це сукупне відчуття яке гість отримує від моменту коли він вперше побачив заклад до моменту коли вийшов і вирішує чи повернеться. Це відчуття формується з десятків точок контакту: як виглядає фасад, як звучить назва, як оформлене меню, як одягнений персонал, як виглядають тарілки на фото в Instagram, як пахне в залі, як відповідають на відгуки в Google.
Логотип і колірна палітра — це інструменти бренду. Але бренд — це те що відбувається коли всі ці інструменти використовуються послідовно і з єдиною логікою.
Непослідовний бренд руйнує довіру навіть коли кухня бездоганна. Якщо заклад позиціонує себе як преміальний але меню надруковане на звичайному папері і офіціанти в різному одязі — гість відчуває когнітивний дисонанс. Він не може сформулювати що саме не так — але відчуття «щось не те» залишається. І наступного разу він обирає інший заклад де все узгоджено і зрозуміло.
Сильний бренд ресторану — це не розкіш для мережевих закладів. Це інструмент довіри і лояльності який доступний будь-якому закладу незалежно від масштабу якщо є розуміння навіщо він потрібен і як його будувати.
Візуальна ідентичність — це система елементів яка робить заклад впізнаваним незалежно від контексту. Гість бачить упаковку для доставки на вулиці і одразу розуміє звідки вона — це і є сила послідовної айдентики.
Логотип — не просто красива картинка а знак який повинен читатись у будь-якому розмірі і на будь-якому фоні: на вивісці, на серветці, в шапці профілю Instagram, на чеку. Логотип який виглядає добре на презентації але розмивається на аватарці — проблема яку краще вирішити одразу.
Колірна палітра — два-три основних кольори які проходять через всі матеріали закладу. Колір меню, колір уніформи, кольори в Instagram, кольори пакування. Коли палітра послідовна — заклад стає впізнаваним навіть без логотипу.
Шрифти і патерни — типографіка в меню, на вивісці і в соцмережах має бути однаковою або з чіткою системою: один шрифт для заголовків, один для тексту. Патерни або текстури якщо є — додають характер і відрізняють від конкурентів.
Різниця між закладом де все узгоджено і де кожен елемент існує окремо — відчувається фізично. В першому випадку гість отримує відчуття цілісності і турботи про деталі. В другому — відчуття що заклад робили з того що було під рукою. І обидва відчуття прямо впливають на те чи захоче людина повернутись і чи порекомендує вона заклад друзям.
Меню — перший фізичний об’єкт з яким взаємодіє гість після того як сів за стіл. І це один з найбільш недооцінених носіїв бренду в більшості закладів.
Більшість людей знайомляться з рестораном онлайн ще до того як переступають поріг. Instagram, Google Maps, сайт або агрегатор — це перша точка контакту де формується перше враження. І якщо офлайн-бренд закладу сильний а онлайн-присутність хаотична — заклад втрачає потенційних гостей яких ніколи не бачить.
Instagram — найважливіший канал для більшості закладів громадського харчування. Стрічка має бути впізнаваною: єдина колірна гамма, послідовний стиль фото, однаковий підхід до обробки. Гість який заходить в профіль має за три секунди зрозуміти характер закладу — чи це затишне місце для сніданку, чи вечірній ресторан для особливих випадків, чи швидкий ланч для ділових людей.
Тональність підписів має відповідати бренду так само як мова меню. Заклад який пише з гумором і невимушено в Instagram але має офіційне меню з канцелярськими фразами — надсилає суперечливі сигнали.
Google Maps і відгуки — відповіді на відгуки це також прояв голосу бренду. Однаковий шаблонний «дякуємо за відгук» на кожен коментар говорить що заклад не слухає гостей. Персоналізована відповідь яка звертається до конкретного досвіду гостя — говорить що за брендом стоять живі люди яким не байдуже.
Сайт — якщо є, має нести ту саму айдентику що і офлайн: колори, шрифти, фото в тому самому стилі що і в Instagram. Гість який переходить з соцмережі на сайт не має відчувати що потрапив в інший заклад.
Саме тут логотип та брендбук стають практичним інструментом а не абстрактним документом: коли є чіткі правила як використовувати кольори, шрифти і логотип у різних контекстах — і SMM-менеджер і дизайнер і підрядник з виготовлення меню працюють в одній системі а не кожен по-своєму.
Сильний бренд вирішує одну з головних задач ресторанного бізнесу — знижує поріг повторного вибору. Людина яка пам’ятає заклад, яка може легко його впізнати і яка має позитивне відчуття від попереднього досвіду — обирає його знову без тривалих роздумів. Вона вже знає що отримає і це знання знімає тривогу невизначеності яка є при виборі нового місця.
Але ще важливіша роль бренду в сарафанному радіо. Коли гість рекомендує заклад другу — він передає не просто інформацію «там смачно». Він передає образ: «там таке місце де…» і далі йде опис характеру закладу. Чим сильніший і чіткіший бренд — тим легше гостю сформулювати це «де» і тим більш точно до закладу прийдуть люди яким він дійсно підійде.
Заклад без чіткого бренду важко рекомендувати. «Там нормально» — це не рекомендація. «Там така атмосфера для роботи з ноутбуком, і кава дуже добра, і грає якась тиха музика» — це рекомендація яка приводить конкретних людей.
Якщо ви хочете побудувати бренд закладу який працює в кожній точці контакту — від меню до Instagram — звертайтесь на консультацію. Ми допоможемо створити айдентику яка буде відповідати характеру вашого закладу і говорити з вашими гостями їхньою мовою.
Ми зв’яжемося з Вами найближчим часом